"Мешканці місячних міст" / 55 років книзі М.Носова "Незнайко на Місяці"/ book-message

«Я зрозумів, що писати для дітей - найкраща робота, вона вимагає дуже багато знань, і не тільки літературних...»   Микола Носов

   

  Без сумніву, роботи Миколи Носова подобаються і дорослим, і дітям. Написані цим видатним автором казки знаходяться поза часом, адже вони завжди актуальні, цікаві та корисні. Захоплююча історія занурює дитину в дивовижний світ фантазій, а устами своїх персонажів письменник дає дітям мудрі поради і настанови.

    В 2020 році відзначається 55-річчя з моменту публікації відомої дитячої книги «Незнайко на Місяці» – дитячого науково-фантастичного роману Миколи Миколайовича Носова (український варіант імені наведено згідно з перекладами всіх трьох творів про Незнайку, виконаними Ф. Маківчуком у 1955, 1978 і 1980, 2011 роках)

Роман «Незнайко на Місяці» – заключна частина трилогії про Незнайка, закінчення книжок «Пригоди Незнайка і його товаришів» (1953—1954) і «Незнайко в Сонячному місті» (1958). Містить елементи казки, наукової фантастики та політичної сатири.
Вперше опублікований у журналі «Сім'я та школа» у 1964—1965 роках. Окремим виданням вийшов у видавництві «Дитяча література» у 1965 році.

Роман задуманий як сатира на західний капіталізм того часу. Немає сенсу розповідати сюжетну лінію роману-казки, варто прочитати книгу, події якої дивно перекликаються з реаліями сучасного життя. На думку Ігоря Носова, онука письменника, багато що з описаного там повторилося наприкінці XX ст. у Росії, з її «диким капіталізмом». Втім, все це відбувалося і на всьому пострадянському просторі, у тому числі в Україні

До визначальних особливостей казки «Незнайко на Місяці» критики відносять науковість т. я. в книзі, в доступній формі, наводяться елементарні поняття з:

§  фізики (опис невагомості, дані про силу ваги на Місяці),

§  астрономії (що день «триває на поверхні Місяця близько чотирнадцяти земних діб»),

§  космонавтики (описано принцип дії багатоступеневої ракети),

§  ринкової економіки (на Місяці товарно-грошові відносини дуже схожі на наші - там капіталізм),

§  фінансів (спекуляції на «біржах»),

§  політичної економії (Крабс пояснює Мизі та Жуліо, що бути багатим добре лише в оточенні бідних),

§  фізіології (відчуття Пончика, що він йде по Місяцю догори ногами — наслідок порушення кровообігу).

§   

Окремі цитати з книги звучать досить сучасно:

«Такі вже звичаї у місячних жителів! Місячний коротун ні за що не стане їсти цукерки, пряники, хліб, ковбасу або морозиво тієї фабрики, яка не розміщує оголошень в газетах, і не піде лікуватися до лікаря, який не придумав якоїсь головоломної реклами для залучення хворих»

- А хто такі ці поліцейські? - запитала Оселедочка.
- Бандити! - роздратовано сказав Колосок.
- Чесне слово, бандити! По-справжньому, обов'язок поліцейських - захищати населення від грабіжників, насправді ж вони захищають лише багатіїв.

«Кожному, розумієш, хочеться показати, ніби він краще за інших, а так як розум, доброта, чесність у нас ні в що не цінуються, то хваляться один перед одним лише багатством».

«І чому це завжди так буває: варто вигадати якусь нісенітницю - і тобі всі повірять, а спробуй скажи хоч найчистішу правду - так тобі надають по шиї, кінець-кінцем!»

«Кожен, хто купував «Газету для дурнів», говорив, що він купує її не тому, що вважає себе дурнем, а тому, що йому цікаво дізнатися, про що там для дурнів пишуть. До речі сказати, газета ця велася дуже розумно. Все в ній навіть для дурнів все було зрозуміло. В результаті «Газета для дурнів» розходилася в великих кількостях».